/рондель/
Людське життя на диво хуткоплинне!
Збагнеш «курли» під осінь журавлеве.
Роки юнацькі, ефемерні, де ви?
Дитинство де? Відбігло на хвилину?
Рвуть листопад завії часоплину:
За крок від ранку – сонце полудневе.
Людське життя на диво хуткоплинне,
Збагнеш «курли» під осінь журавлеве.
У старості така ж душа дитинна…
Із саджанця – крізь квіт – старі дерева,
А світла згадка шкрябає-дере Вас:
Шукаєте забуте на світлинах,
Людське життя на диво хуткоплинне.
