Несказані слова,
нікуди не зникають,
А з часом набирають більше сил.
Не лист осінній -
в серці оживають.
Скажи ти їх,
кому сказать хотів.
У непогожий день,
в зимову непогоду,
Чекає хтось давно
твого дзвінка.
А ти відкинь
усю свою погорду,
Скажи найкращі,
що зберіг слова.
Жахливаі ті слова,
які вже запізнились,
Бо їх давно
уже ніхто не жде.
В непотребі вони
тепер вже опинились,
Від цього їх
ніхто вже не спасе..
Не сказані слова нікуди не зникають
Вони на серці тягарем лежать,
А там де так чекали - не чекають,
Бо з часом ниточки перегорають.
Або хтось інший знає що сказать.
Несказані слова,
нікуди не зникають,
А з часом набирають більше сил.
Не лист осінній -
в серці оживають.
Скажи ти їх,
кому сказать хотів. Як це важливо!
Як це важливо!
