Колись я погладжу ніжно твоє гарне рукою волосся,
Зігрію обіймами плечі й цілунками встелю долоні,
Колись пробіжуся рікою і запах відчую колосся,
Торкнуся я лагідно пальців, лишившись в п'янкому полоні.
Колись я погляну ніжно в твої дійсно бездонні очі,
Сніданок тобі приготую і каву смачну у світанок.
Колись підійму тобі настрій, і сміх скрізь почую дівочий,
Зустріну в обіймах і піду з тобою кружляючи в танок.
Колись я промовлю ніжно, що кохаю тебе дуже міцно,
Відкрию всі разом дверцята, всі фіранки у серці для світла,
Колись я наповню по вінця грааль чуттів з тобою змістом,
Так щоб душа твоя й моя від щастя у житті розквітла.
Зворушливо...
