Весна… Змінився вітер… Дощ піде…
Сумуючи ходжу по парку…
Давно не зустрічала я тебе…
Хоч би на віддалі побачить…
У серці біль, як на вогні, кипить,
Пече, не заживає рана,
Пішов, байдужно відвернувся ти,
Бо невзаємне те кохання.
Відрікся ти від серденька мого,
Хоч запевняв, що не покинеш…
З роками в’яне пам’ять і любов,
І гніву навіть не лишилось…
Сьогодні йде тихенький дощ дрібний,
Такий, як і у день знайомства…
І серце знову радісно тремтить,
Незрадна ця моя вподоба…
Нехай і час летить немов стріла,
Любов безкрая, наче небо,
Повір, я не втомлюсь тебе кохать,
Навіть як будеш ти далеко…
29.07.2023
