Безпідставно й беззаперечно
Хтось знайде його серед роси
Хтось знайде його стомлені очі
Хтось прочує всі прокляті сни
Як кричав тихо, мовчки, спросоння,
Як боліло у північ в ввісні
Як просив: "Ну досить , доволі,
Відпочити б хоч ніч...в тишині"
Хтось знайде його горем розбитим
Десь такого ж як й ти у житті
Він дихав, о як він напрочур спокійно дихав..
Був мов птах підбитий своїми ж в пітьмі .
Він мовчав і вона десь насправді мовчала
Тільки очі в усмішці сумні,
Лиш він чув, як вона німо кричала
І молила про тишу в житті
Щоб на завтра нічого, нікому,
Щоб забути існуючі поруч світи.
Щоб прозоро дивитись
(Так світло дивитись)
Щоб не здатись божевільним собі.
08.06.24
