Один лиш крок,
Чи може щось змінити,
Яку в житті він має роль?
Тут головне - не треба так спішити,
Коли у чомусь шансів тільки нуль.
Піти, чи, може, залишитись,
Подумать треба й зважити усе.
Не поспішать, повільно зупинитись,
Нехай гординя вщухне і пройде.
Життя уроки тут згадать доречно,
Терпіння - дочекатися спокійно.
Пробачить помилки усі мізерні,
І висновки зробити слід логічно.
Один лиш крок зробив ти першим,
Позаду всі сумління і страхи.
І на душі враз стане значно легше,
Бо розлади угамувати зумів ти.
Один лиш крок - і осінь на порозі,
І ти її зустрінеш не один.
Твоє життя не буде вже порожнім,
Не буде у душі цвісти полин...