Непередбачувані лабіринти долі, нас викидає часто з колії, душі кричать від розпачу і болю, за виживання йдуть щодня бої... Несправедливість й беззаконня всюди, забули ми про спокій вже давно, зневірилися і втомились люди, у лабіринті прожиткове дно... Покращення хіба що в сні чекає, не вистачає сліз, бракує слів, а хто як може так і виживає, у кут глухий нас лабіринт завів...
