Самостійність
Мої батьки.., хороші люди,
Ну як ще скажеш про батьків?
Та я ніколи не забуду,
Як я науку їхню вчив.
Науку бути самостійним,
Пізнати чого вартий світ,
Тож я батькам своїм до нині,
Передаю палкий привіт!
А почалося все з малого,
Вернувся якось я домів,
Записка там, чотири слова –
«Візьмеш сардельки на столі».
Наступним разом у записці,
І слів побільшало і дій –
«Твої сардельки у каструльці,
Ти на плиті їх підігрій».
А далі ще ода щабелька –
«У холодильник зазирни,
Там на поличці є сардельки,
Їх на вечерю відвари».
Черговий меседж був ще довший –
«Сардельки у Сільпо, малиш,
На них лежать в комоді гроші,
Піди, купи, звари і з’їж»…
І знову з написом сторінка –
«Сардельки знаєш де беруть,
Шукай собі роботу, синку,
От звідти й грошики будуть»…
І ось нарешті, вже в останнє,
У дверях вкладений листок,
Де прочитав я привітання –
«Привіт! Змінили ми замок,
Квартири в офісі продажу,
Давай, навідайся туди,
Там, що по чім, тобі розкажуть,
А гроші знаєш де знайти!».
Дуже гарний приклад! 
