Ти воїн вирваний з кайданів й обіймів мирного життя
Та із воєнного капкану думкам немає вороття
А ти повернувся додому, і ти залишився живий
Уже у тебе сиві скроні, але усе ще молодий
А місто спить втомилось трохи від повсякденності подій
Та ти думками в самім бої, у формі на передовій
Уже в минулім бій пекельний, а на дворі спокійна ніч
А ти думками ще у полі де ще трива кривава січ
Затягнуться жахливі рани твоєї рваної душі
А думки будуть про окопи і про холодні бліндажі
Ти кіборг з сталі і титану, де нервів дроти мережі
Та думками все ще у тумані на нульовому рубежі
