Каже рашист, що скучив,
Каже: додому вертай,
Ноги й обличчя скрючив,
Скоро вже вибори, май ...
А що ж його мільйони,
Ті, що на болотах?
Б'ють до землі поклони,
Раб обіймає страх ...
Що їм Одеські діти,
Може якісь іще,
Їм десь своїх би діти,
Чи на вайну вабще ...
Як повезе, то гроші
Їм за дітей пришлють,
Тішаться як листоноші
Траурно в місто йдуть ...
А українські діти -
Квіти у рідних степах.
Вам у цім світлі жити.
Їм - у своїх болотах !!!!
Дюк до землі вклонився,
Нерубаї прийшли,
Сон Одесі наснився,
Мирні у неї сни ...