Зчитай QR-код на сердечній стезі неодмінно,
Весну в голограмах душі відшукай, не барись!
Скарби незліченні, їх сяйво донині нетлінне,
Тобі залюбки покажу, прикрашаючи вись.
Скануй їх чуттями, у жмені збирай, якщо хочеш,
А краще – волосся вквітчай діадемою зорь.
Ми десь між світами зустрілись, поглянувши в очі,
Немов крізь портали пройшли, розгадали пароль.
Навзаєм впустили заграву пожеж здичавілих
У знаки долонь, поселивши нас двох між богів.
Мовчить навіть час, наче песик у будці, несмілий,
Реальність зникає кудись, доля мчить навздогін.
20:15, 17.12.2018 рік.
Зображення: https://avatarko.ru
