Чи на щастя, чи біду,
Я шляхом життя іду
У незнане майбуття,
Звідкіля вже вороття
Віік не буде. Що знайду́
В нім я: щастя чи біду,
Байдуже мені. – Невже?
– Так, однаково. Адже,
Щастя стрінувши, з ним жить
Буду в світі я щомить,
Протягом всього життя,
А біду у небуття,
Подолавши, відведу,
Щоб не стріти більш біду
Не лише мені, а й всім,
Хто живе на світі цім,
А щоб тільки світлий час
Завжди панував у нас,
Щоб торкнувся він усіх,
Щоб не плач лунав, а сміх
Щирий, радісний, дзвінкий,
Щоб із серденька важкий
Камінь остаточно впав,
Щоб щасливим кожен став,
Жив щасливо кожну мить,
Доки серце стукотить,
Доки ще не полиша
Тіло в нас усіх душа,
Доки в кожного із нас
Не настав кончини час.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2020
ID:
997489
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 31.10.2023 21:33:24
© дата внесення змiн: 31.10.2023 21:33:24
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
