Вона спадає із гілок дерев
Водночас із краплинами дощу,
Вона встеляє росами траву,
В блакитнім небі з хмарами пливе,
Співає разом з птицями вона,
Тече криштальним і дзвінким струмком,
Де я тамую спрагу з чистих вод,
Вона у найпрекрасніших дарах.
Щораз кортить побачити красу
І під склепіннями зеленими пройти, –
Мою любов викохують сади,
За їх дари низький уклін Творцю!
15.10. 2016
