Лишитися отут, в цих днях передосінніх,
Де ліс, мов пастела, солодкий та дзвінкий
Торкається чолом у небо синє-синє
На відстані років, на відстані руки.
І хоч куди не глянь - так солодко на дотик,
Сміється у снопах проміння золоте.
А там неподалік, під вербами навпроти
Сидить веселий Бог і кошики плете.
І так літа до літа в кошики складає,
А десь там і мої, стеблина до
стебла.
А дуб нове століття з неба виглядає.
Не хоче осеніти, стоїть в напівкрила.
