Знову ракетні обстріли під ранок, розвіяли миттєво людям сни, молитви і ніяких забаганок, сумні й плачевні злочини війни... Палає в Умані багатоповерхівка, вибухи в Києві були й Кременчуці, це усе дійсність, а не кіноплівка, не висихають сльози на щоці... Болить душа, тривожно за майбутнє, діти налякані, в зажурі матері, віримо в краще, паніка відсутня, в молитвах від зорі і до зорі...