*****
Йду дорогою життя
Я вперед, у майбуття,
До якого я прийду́
Лиш тоді, коли дійду́.
Мить життя наступна – вже
То майбутнє. Та невже?
Так, найближче майбуття.
Час же, нашеє життя –
Це сукупність митей тих,
Що проходять поуз них,
Що проходять поуз нас
Нині, згодом – повсякчас;
Митей тих, що, як прийду́ть,
Так і тут же всі ідуть
У минулеє життя
І уже без вороття.
Та за ними надійдуть
Інші. В тому ж їхня суть,
Щоб минати, щоб іти,
Наче річка та, текти,
Та лише вперед, назад,
Хай тому ти й був би рад,
Ні, не можуть, не дано.
Всім відомо це давно.
Так було, є й буде так,
Доки світ цей є, відтак
Разом з ними також і ми,
Ті, що зовемось людьми,
Що на ньому живемо
Й в ногу з часом ідемо.
Євген Ковальчук, 17. 05. 2020
ID:
980113
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.04.2023 20:15:46
© дата внесення змiн: 13.04.2023 20:15:46
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
