Ти поглядом мене не відпускаєш.
Так, як умієш тільки ти одна…
Дивуюсь часом, звідки, мила, знаєш
Мої думки, принцесо чарівна.
Не можу уявить життя без тебе,
Кохання твоя сила у мені.
Я за любов твою благаю небо,
Щоб поряд була ночі всі та дні.
Усе, що найпрекрасніше на світі
Живе у тобі, АНГЕЛЕ ЗЕМНИЙ!
Твій милий сміх, як трепет вітром віття--
Легенький, мелодійний хвильовий.
Люблю я ніжність губ твоїх атласних,
Колір сяйно-каштанових волос.
І спогади тих дотиків прекрасних,
Які лишають таємний відголос.
Весь зміст мого життя в тобі, кохана,
Прийди в мої обійми назавжди.
Без тебе у душі, неначе рана,
Ясний ПРОМІНЧИКУ, мені світи!
Бувало, я тобі приносив болі.
Хотілось би забрати це назад,
Щоб заново почати розквіт долі
І вдвох зайти у наш весняний сад.
Прилинь же у мої жаркі обійми,
Нашу Любов освітить ніч ясна.
Сяєво зір на крилах нас підійме
Й звінчає піднебесна таїна.
Люблю я ніжність губ твоїх атласних,
Колір сяйно-каштанових волос.
І спогади тих дотиків прекрасних,
Які лишають тайний відголос.
