Непомітно так осінь прийшла,
Зашарілися крони багрянцем,
Похмурнішала вись голуба,
І змарніла трава у байраці.
Непомітно так осінь прийшла,
У моєму саду стало тихо,
Поселилася в серці журба
Непоправним виснажливим лихом.
Непомітно так осінь прийшла…
О! Якби то було в моїй владі,
Я би знов повернула назад
Літо лагідне у листопаді.
Непомітно так осінь пройшла,
Ще красою не встигла напитись,
Скинув сад багрянистий наряд,
Залишилися голими віти…
Непомітно так осінь пройшла,
Біла паморозь впала на скроні,
Згасла пристрасть, змарніла краса
Розпорядком суворої долі.
Непомітно так осінь пройшла,
І природу зима підкорила…
Вкотре жду, щоб весну принесла́
Перша ластівка з півдня на крилах.
Непомітно так линуть роки,
Весни юні і літні години…
Так щедрот хочу літа й весни,
Відчувати їх ніжні перлини…
07.03.2015
Гарний вірш! 
