Ти візьмеш зранку чашку кави,
Гарячу, у руках своїх.
Так обережно, немов тіло,
Губами сьорбаєш її.
Вона гаряча в тебе в роті,
Ковтаєш жадно ти її.
І язичком своїм злизавши,
Із губок крапельки усі.
Торкнувся ніжно я коліна,
По ніжці пальчиком веду.
Ти ніби тільки лиш проснулась,
В обійми хочеш ти мої.
Тебе візьму я вмить на руки,
На стіл, відкинувши вкладу.
І мов найкращу в світі страву,
Губами спробую усю…
На кухні, ми з тобою разом.
Смачненько снідаємо вдвох,
Ранкова кава із омлетом,
Найкраща в світі лиш твоя.😋