Взаємність це народжуване кохання
яке тягнеться своїм гіллям і торкається
твого волосся, і вся шкіра
тремтить. Втрачена взаємність -
це вода, яка збігла вниз по схилу
це віск над вогнем.
Просто розвіяне, як біль
від кинджала в живіт, як руїна
Вавилонської вежі.
Взаємно виснажливе безсоння
гондола, яка шукає пристані
на річці, де освітлений крюк
манить нас. Натягнута посмішка,
вчорашня ностальгія, лякаюче майбутнє
і його насолода, двигун життя,
поезія.
Milagros Teran COMÚN ES EL AMOR
Común es el amor en sus inicios
cuando extiende sus ramas y toca
tu cabello, y lamina de pulsos
la epidermis. Común cuando se desvanece
y es agua que se escurre por la pendiente
como cera ante el fuego.
Ordinario el destierro, su dolor
el cuchillo en el vientre, la torre
de Babel y su infortunio.
Común ese desapacible insomnio
la góndola que aguarda agazapada
en la corriente donde el garfio iluminado
nos acecha. Frecuente la sonrisa,
la nostalgia de ayer, el futuro terror
y su placer, el motor de la vida,
la poesía
