Жила була собі родина,
із трьох осіб вона складалась.
Син, батько та його дружина,
жінка народжувать збиралась.
Вони житла в Києві не мали,
були маєтки у ординському Криму.
Тому квартиру винаймали,
та з’їхати прийшлось не зна чому….
Сім’я, що проживала по сусідству,
їх пожаліла - поселивши, як людей.
Ціну смішну обговорили,
та прихистили тих іще свиней…
Від самого початку домовлялись,
що житимуть у двох із трьох кімнат.
Ходити на балкон лише збирались,
речей не стосувалось це ніяк….
Покришки розмістили у кімнаті,
яку обговорили не займать.
На ліжко наче бидло їх поклали,
ну як скажіть таких не матюкать….
Не дивлячись на поступки з оренди,
квартирні попросили платежі.
Фірмові речі носячи та бренди,
за дві кімнати рахувать вони….
Зняли турнік без дозволу з кімнати,
перенесли його куди схотілось.
Двері вхідні подужали зламати,
вікно на кухні ще й у них розбилось…
Дитина у мистецтві тренувалась,
обмалювала все куди дістала….
Шпалер в квартирі не зосталось –
до малювання хист малеча мала….
Поплавили від бойлера розетку -
бо мозок підгорав у них в сім’ї.
Стілець пропалений лишили,
коли нарешті з’їхали вони.
Під Новий Рік, як злодії останні,
квартиру полишили крадькома.
З собою чайник прихопили,
бо совісті в таких персон нема.
Спочатку дріт на чайнику порвали,
з’єднали, ізострічку намотали.
А потім виселяючись забрали,
дрібні злодюжки - просто вкрали….
Останній місяць не сплатили,
оренду й комунальні платежі.
До того років три вони пожили,
порядні квартиранти не такі….
Простий з усього висновок скажу -
пильність не дайте вам приспати.
Не втрапити в халепу, щоб таку -
женіть ви «квартирантів» з хати.
Написано 100% з реальних подій та персонажів....