І знов думки блукають серед ночі.
І знову сам. Й ти також спиш сама.
Лякливий розум знає, чого серце хоче.
Та в сумнівах вигадує, що й шансу вже нема
А глупа ніч темні думки шепоче.
Вигадує все більше перепон.
Та серце знає: для кохання бог створив всі ночі.
І для поезії. Та й просто глянуть сон.
А сни під ранок, кажуть, що пророчі.
Мені сьогодні знову снилась ти.
Гуляли десь. Дивились очі в очі…
Бодай в цю мить не знали самоти.
Раптовий ранок знов приніс розлуку.
Хоч разом з ним прояснились й думки.
Блаженні сни – солодка, та несправжня мука.
Роки ж любові - не згайновані роки.
Знов прийде ніч. Думки знов заблукають.
В черговий раз приснишся мені ти.
Та ті думки тепер нас лиш зближають…
На зустріч завтра будемо ми йти.
