За перекладом з китайської Артура Вейлі
Скінчився рік, холодний і безжальний:
В благій одежі я на сонечку пригрівсь.
В садах південних листя опадає,
В садах північних догниває в купах хмиз.
В давно порожній мисці ані крихти:
На кухню поглядаю, чи не в'ється дим.
Зі мною тільки стародавні книжки,
Згасає день, і з ним край читанням моїм.
Тут тяжко, але в Чень* було ще гірше,
Гіркими докорами змучила сім’я.
В нещастях тільки пам'ять серце втішить -
Що древні мудреці страждали, як і я.
* З Конфуцієм дуже жорстоко поводилися в Ченьby Tao Yuanming, translated by Arthur Waley CHILL AND HARSH THE YEAR DRAWS TO ITS CLOSE
Chill and harsh the year draws to its close:
In my cotton dress I seek sunlight on the porch.
In the southern orchard all the leaves are gone:
In the north garden rotting boughs lie heaped.
I empty my cup and drink it down to the dregs:
I look towards the kitchen, but no smoke rises.
Poems and books lie piled beside my chair:
But the light is going and I shall not have time to read them.
My life here is not like the Agony in Ch'ēn,(1)
But often I have to bear bitter reproaches.
Let me then remember, to calm my heart's distress,
That the Sages of old were often in like case.
(1) Confucius was maltreated in Ch'ēn