"Приходить Оленка розвихрена зачіска,
приносить Олівці і тоді маю мороку:
"Дядю, намалюй мені зайчика, маленького зайчика., і щоб, він, хотів... - моркви ...
Добре, дивись: ось грядка, на ній морква,
зайчик у кущах, бо боїться, він почув ось цієї тьоті кроки...
А у Оленки аж сльози у вередливих очах:
"Я не хочу щоб зайчик ховався, хочу щоб він хотів моркви...
О, мистецтво, ти можеш пробачити і творче бессилля і пошуків муки, але ж є дівчинка яка хотіла б побачити зайчика, який хотів би моркви."
