Не спить Україна. Усе ще не спить,
Хоч сонце торкнулось сходу.
Десь димом запахло, а он – щось горить,
Ще видимість непрозора.
Не спить Україна не першу вже ніч,
Схід стягом став жовто-синім.
Залишмо буття, зшите із протиріч,
Землі станьмо вірним сином,
Аби власну долю нам відвоювать,
Бо воля дорожча смерті,
І сльози гіркі досить лить-проливать –
Орду слід з землі вже стерти!
17.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).