Ти не допоможеш . Ні , не допоможеш .
Я не розповім тобі що коється в житті .
Може ми і схожі. Мабуть надто схожі .
Може надто рідні , та на жаль не ті .
Можу розповісти , скільки в мені страху.
Скільки від минулого фантиків пустих.
Вільно і байдуже ,як не має даху .
Спів лунав так гучно,і раптово стих .
Ти мене не чуєш. Жаль. Але не чуєш.
Може навіть хочеш, та не знаєш як .
Я все відчуваю . Але я не знаю.
Чи так само маєш ти у серці знак.
Пролетіли роки. Стихла наша пісня.
Та лунає все ще, серденько щемить .
Я закрию очі ,й наче все як було.
Щоб відчути подих твій хоча б на мить.
