Країна застигла на зірваній ноті,
Наче кимось поранений птах.
Ледь тримається у польоті
На небесних семи вітрах.
Плаче небо захмарене знову,
То дощами, то снігом зими.
Не дотримали знову слова
Ті, кому так довірились ми.
Свищуть протяги в душ руїни
І попереду гонять страх.
Ти тримайся, тримайся країно,
На холодних семи вітрах.
Завтра душі і інший невдаха
Буде важити на терезах,
Бо свої ж добивають птаха,
Того, зраненого в небесах.
Поступово, за кроком крок,
Ти пройди свій славетний шлях
Через тернії всі, до зірок
На попутних семи вітрах.
