Вона:
- Я лише прошу, щоб не плакав ти сьогодні.
Повір мені в останній крайній раз.
Я лише хочу, щоб твої барвисті очі
Веселки запалили в небесах.
Він:
- Я лише прошу у майбутнього всю правду,
Нехай вона пригнобить почуття,
Щоб все боліло перед тим, як майже щастя
Не засліпило мої думки до кінця.
Вона:
- Але тоді твій смуток буде повним,
Навіки в пам'ять вріжеться журба.
І погляд буде твій сумним, безмовним,
Коли на небі безперервна темнота.
Він:
- Ти хочеш, щоб не знав я зла хвилини,
Щоб вічно був дитиною добра,
Що у руках твоїх прикраса лиш чарівна,
Яка всіх дражнить та, насправді, це лиш гра?
Вона:
- Ні, все, що можу я, - тебе боготворити.
І я страждатиму за тебе, хочеш знай.
Моя любов не допоможе мені жити,
Цей біль для мене своєрідний рай.
Він:
- Якщо, це - рай для нас, нехай він буде спільним,
Якщо, це - пекло чи земля, чи інший світ.
Я лише хочу йти з тобою далі в цьому світі,
Щоб залишитись тими, ким ми станемо тоді.
ID:
937668
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ:
ВИД ТВОРУ:
ТЕМАТИКА:
дата надходження: 21.01.2022 12:54:30
© дата внесення змiн: 21.01.2022 12:54:30
автор: Тахіона
Вкажіть причину вашої скарги
|
