|
...Стомилась осінь.Відробила.
Вже за плечима стільки справ...
Старалася...й не відпочила,
Щоб їй ніхто не дорікав...
Присіла лиш...й не оглянулась,
Як час змінив поставу, вік...
Вона ж трудилась і не зчулась,
Що старість стала на поріг...
Чомусь розхристана і...боса,
Весь вік комусь,а не собі...
Замислилась,простоволоса,
Втонули очі у журбі...
Зажурена і невесела--
Синів забрали журавлі...
Кудись туди,де нескінченність,
Де сірі хмари у імлі...
Годила всім,хто лиш попросить,
Бо праця була забуттям...
Лиш нічка знала ,що голосить--
В ній мала вихід почуттям...
Палала серцем і згорала
Весь вік по краплі,день у день
Саму себе всю дарувала,
Та душу берегла лишень...
Замислилась матуся-осінь:
-Який усе ж короткий вік...
Така красива неба просинь,
Та...час дощем-сльозами стік...
Вже посивіла й помарніла,
Сріблиться іній на скроні...
Зима морозна підоспіла,
Все - наче у туманнім сні...
Життя-як сон,як виклик долі...
Чи,може, подорож душі?..
За мить - душа уже на волі,
На білім чистім полотні...
А як же біль,душевні муки,
печаль у зболених очах?..
Їх розклюють зимові круки,
Не буде їх в зимових снах...
Приспить зима і заспокоїть
Усі тривоги і жалі...
Затягне рани і відновить
Красу зболеної душі...
Кристалізує радість,щирість,
Скалками світом рознесе,
Весною Бог дарує милість--
Душа повсюду проросте...
Здригнулась осінь серцем світлим--
Вона прожила недарма!..
Душа цвіте безсмертним цвітом,
Над ним не владна і зима...
І посміхнулась...Підвелася
Назустріч праведній зимі...
Промінням сонця здійнялася,
Щоб цвітом квітнути весні...
ID:
933966
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.12.2021 16:32:31
© дата внесення змiн: 15.12.2021 16:32:31
автор: Зінаїда Супрович
Вкажіть причину вашої скарги
|
