Стомилась осінь. Відробила.

...Стомилась  осінь.Відробила.
Вже  за  плечима  стільки  справ...
Старалася...й  не  відпочила,
Щоб  їй  ніхто  не  дорікав...
Присіла  лиш...й  не  оглянулась,
Як  час  змінив  поставу,  вік...
Вона  ж  трудилась  і  не  зчулась,
Що  старість  стала  на  поріг...
Чомусь  розхристана  і...боса,
Весь  вік  комусь,а  не  собі...
Замислилась,простоволоса,
Втонули  очі  у  журбі...
Зажурена  і  невесела--
Синів  забрали  журавлі...
Кудись  туди,де  нескінченність,
Де  сірі  хмари  у  імлі...
Годила  всім,хто  лиш  попросить,
Бо  праця  була  забуттям...
Лиш  нічка  знала  ,що  голосить--
В  ній  мала  вихід  почуттям...
Палала  серцем  і  згорала
Весь  вік  по  краплі,день  у  день
Саму  себе  всю  дарувала,
Та  душу  берегла  лишень...
Замислилась  матуся-осінь:
-Який  усе  ж  короткий  вік...
Така  красива  неба  просинь,
Та...час  дощем-сльозами  стік...
Вже  посивіла  й  помарніла,
Сріблиться  іній  на  скроні...
Зима  морозна  підоспіла,
Все  -  наче  у  туманнім  сні...
Життя-як  сон,як  виклик  долі...
Чи,може,  подорож  душі?..
За  мить  -  душа  уже  на  волі,
На  білім  чистім  полотні...
А  як  же  біль,душевні  муки,
печаль  у  зболених  очах?..
Їх  розклюють  зимові  круки,
Не  буде  їх  в  зимових  снах...
Приспить  зима  і  заспокоїть
Усі  тривоги  і  жалі...
Затягне  рани  і  відновить
Красу  зболеної  душі...  
Кристалізує  радість,щирість,
Скалками  світом  рознесе,
Весною  Бог  дарує  милість--
Душа  повсюду  проросте...
Здригнулась  осінь  серцем  світлим--
Вона  прожила  недарма!..
Душа  цвіте  безсмертним  цвітом,
Над  ним  не  владна  і  зима...
І  посміхнулась...Підвелася
Назустріч  праведній  зимі...
Промінням  сонця  здійнялася,
Щоб  цвітом  квітнути  весні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2021
автор: Зінаїда Супрович