Війна завжди є поміж нами,
Всі боремося до кінця,
Якби ж ми тільки дещо знали,
То не втрачали б ті місця.
І слово, наче куля в тіло,
Впивається і кров тече,
Тож можна помирати сміло,
Бо ранять словом, не мечем.
Нам треба знову осягнути,
Що з нами може статись все,
Але потрібно не забути,
Хто хрест на плечах понесе.
Та досить людям довіряти,
Вони не знають слова "зміна"
Тож припини себе карати,
І не спускайся на коліна.