Подивись у осіннє небо.
Що ти бачиш там в далині?
І тікати так швидко не треба,
Залиши хоча б спогад мені.
Там світанками сірими тихими
Де відлуння котилося вниз,
Краплі дощу барабанили стріхами,
А я знов уявляв що це бриз.
Байдуже, раптом, зривали завіси
Й вривалися громом у сон
Моменти того закулісся,
А зранку будив телефон.
Тріщали кулі свинцевим градом
І я "малював" щораз,
Як ласую тим виноградом,
Що ти принесла для нас.
Ночами безмежно холодними
В обіймах твоїх засинав,
І знав, що у хворій свідомості
Тебе я лише уявляв.
Ехом котилась в окопах
Музика тої війни,
А в пам'яті знову зринали
Очі бездонні твої.
І хотілося б тобі дарувати
Жмені квітів з безмежних полів,
Та щоразу гуркіт гармати
Виривав із агонії снів.
І ти знаєш, я вірю у тебе,
І чекаю, коли вже всі сплять,
Там, де замість лелек у небі,
Крилаті ракети летять...