Приклади мені ти до душі ромашки,
Я з легкістю вдихну їх ніжний аромат,
Без них у літню пору чомусь на серці важко,
А з ними білизно́ю сіяє кожен сад.
Я їх у снах все бачу , приходять досить часто ,
Тоді я йду у поле й лягаю між квіток ,
Так хочеться цю милість собі на зиму вкрасти ,
І я краду до серця мільйони пелюсток.
Багато квітів різних вже бачила у світі ,
Але таких чарівних ,тендітних більш нема,
Чекаю з нетерпінням постійно тепле літо ,
І зовсім переконана в любові цій сама.
Любов бува велика ,маленька ,непомітна,
Усе на світі можна любити знаю теж,
Але не знаю як так здатні полюбити,
Бо я ж люблю ці квіти у розмірі -без меж.