Самотній човен із пробитим дном,
Пливу,куди подує вітер.
Як забуваюся тривожним сном
Ім'я шепОчу зі знайомих літер.
Хай віднесе мене подалі течія
Від берегів,де щастя мало.
Туди,де буду радісною я...
Надії хвилю все ж весло спіймало.
І горе вже моє на дно пішло,
Як теплий вогник щастя блисне.
Та не питай до тебе,що було,
Не воруши ту біль...це особисте...