За вікном пролітають міста,
Серце потягом б'ється у грудях,
Своє щастя, можливо десь там,
Відшукаю в дорогах і людях.
Нас чекають далекі шляхи,
Невідомі й незвідані далі,
Зустрічають вокзали й порти,
Тихі гори й гучні фестивалі.
Є місця ще у світі, це факт,
Де без грошей нас можуть любити,
Де серця резонують у такт,
І ніхто не диктує як жити.
Десь за обрієм і за дощем,
Де земля зустрічається з небом,
Ти відчуєш підтримки плече
І лиш там ти повіриш у себе.
Коли тільки потрапиш в цей вир,
Не захочеться вже повертатись
В сумні хащі панельних квартир,
Де нічому новому не статись.
Тільки хочеш дивитись на те,
Як у небо здіймається ватра.
Хоч сьогодні вже скоро мине -
Я очікую кращого завтра.
Наперед не вивчаю маршрут,
Не потрібно нам компаса й карти,
Ми живемо тепер і лиш тут -
Тож, можливо, життя чогось варте?..
Краще цього нічого нема,
Серце в далі відправитись прагне.
Моя радість - дорога пряма,
Моє щастя вокзалами пахне.
05.08.21
