На красу твою щораз молюся,
Ти ж бо маєш чари надземні,
В жовтизні кульбаб мов розчинюся,
Як вдихну буяння запашні.
Ти яскраво - ніжний до безтями,
Цвітом обдаровуєш сади,
Надихаєш диво - почуттями,
І весни оздоблюєш сліди.
Буйний травню, твоя врода в квітах,
Ти володар зелені і трав,
Яблуні стоять у білих штатах,
І для вишень сукні підібрав.
Ти весну залюблюєш безмежно,
Шлеш пташині співи чарівні,
Ну а потім тихо й обережно
Й непомітно зникнеш уві сні.
