Безсонної ночі про тебе думки,
Як зорі, що гронами падають вниз.
Згорають в пітьмі їх яскраві свічки,
Лишаючи смутку й печалі сліди.
І я відігнати не можу печаль, –
Вона, мов метелик малий, прибула,
Як ніч опустила туманну вуаль,
Й незримо за плечі мене обняла.
В безсонні печаль поступово росте,
Стає, як великий засмучений птах,
Що вільно над ліжком моїм розпростер
Два чорні скорботні великі крила…
18.09.2014
