Невже слово «чорний» – синонім печалі?
Чому слово «білий» - це символ добра?
В дитинстві засвоїли дивні скрижалі,
А зараз межуєм ці антислова.
Чорніють за обрієм гори великі,
І чорна земля на них родить зело.
А в чорних одежах монахи безликі
Звертають до неба зчорніле чоло.
І молять у Бога, щоб сонце світило,
Щоб щедрий чорнозем не зблід від негод.
І «чорний» стає отим вічним мірилом,
Що рухає долю, боронить народ.
По білому снігу ступають мундири.
На білих сорочках – криваві стежки.
В лице побіліле читають їм вирок,
Вдягають на голови білі мішки.
І бачать вони в світлі білому далі,
Що кличуть в останню незвідану путь.
Посмертно держава їм видасть медалі –
І «аркушем білим» життя їх назвуть.
Допоки чорніє волосся на скроні
І смагне на сонці дочорна лице,
Не стануть написані Всесвітом долі
Ні вироком чорним, ні світлим кінцем!
