Забагато чорнила треба
Щоб описати мою біду
-Я опинився з самим собою
І сам собі йду на поводу.
Я дозволяю собі вдивлятись
У неба синю прозору тьму
Не можу,навіть,я нахилитись
Як нахилюся - в момент помру.
Не можу думати-зосередитись
Коли дотліває осінній день
Багряним шепотом позолоченим
Зі старовинно-мудрих столітніх дерев.
І серед цієї сезонної ночі
Тільки я онімілий стою
І не можу з собою впоратись -
Не подужаю цю біду -
Опинивсь ТЕТ-А-ТЕТ з собою
Сам собі йду на поводу.