Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Процак Наталя: Без ГРИМУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав К., 22.01.2021 - 18:09
Сподобався вірш, висловлює думки багатьох з нас, кого зачепила "творча відпустка". Перечитав коментарі і думаю, що перші поети теж не творили шедеври, але їхні твори стали класикою, тому що щирі. Зараз багато хто пише досконаліше від них, але суть вірша у бажанні передати почуття, виговоритися, а вже в ког як це виходить, цікаво чи не дуже - то на розсуд читачів. Зі святом вас! Світлая (Світлана Пирогова), 20.01.2021 - 21:21
Чомусь на думку прийшли слова Ліни Костенко: " Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі..." Наталочко, у тебе чудово виходить торкнутись душі.
Процак Наталя відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 21.01.2021 - 18:39
Дякую Світлано, це дуже приємно)
Анатолій В., 18.01.2021 - 20:29
Вірш це згусток емоцій застиглий в римованих словах, це частинка душі, що прагне викричатись, сформувати за допомогою слів щось далеке і неосяжне, невловиме.. Цей дар дається далеко не кожному, і втебе він є.
Процак Наталя відповів на коментар Анатолій В., 18.01.2021 - 21:31
Хто ще міг красивіше сказати ніж ти Друже) Дякую Толю!
Галя Костенко, 18.01.2021 - 18:47
Наталочко, мені знайомі Ваші роздуми, бо частенько сама так думаю. Але коли душа просить поезіїї, не слід їй відмовляти, тим паче поезія лікує... Вірші від душі прекрасні, навіть якщо й є чиїсь більш грамотні та вишукані. Поезія вічна, хто б там що не говорив...
Процак Наталя відповів на коментар Галя Костенко, 18.01.2021 - 19:26
Спасибі Галю) Не відмовляю душі, бо вона останні роки не просила, а вчора захотіла)Так є речі які ніколи не помруть, поезія це саме то.Дякую і зі святами
Наталія Кашуба, 18.01.2021 - 18:44
З пунктуацією серйозні проблеми. Хоча б додайте відступи між знаками оклику і словами, і навпаки приберіть зайві пробіли.
Ніна Незламна, 18.01.2021 - 18:03
Пишіть! Творіть! Знайдіть себе у вирії життя...Бо інколи й слова присоть частинку щастя. Що на душі, не втримати в собі,тож хай пізнає світ і найщиріші друзі!Удачі Вам! З Водохрещем Вас! Процак Наталя відповів на коментар Ніна Незламна, 18.01.2021 - 18:10
Дякую Ніночко) Ви праві.Зі святами Вас)
Ulcus, 18.01.2021 - 17:09
якось хтось закинув в одну із груп у ФБ поезію Ліни Костенко. адміністратор видалив і зробив зауваження, що спільнота створена для обговорення актуальних тем міста, а не для поетичного спаму. кожен зі свого боку правий, але під постом розгорілася дискусія, і один із коментаторів написав, що мовляв, поезія себе вже давно віджила, що то лише відлуння минулих століть, нічого нового вже не скажеш, а якщо й скажеш, то не варто використовувати для цього поетичну форму. до речі, той коментатор - знаний у нас журналіст, освічений, авторитетний. багато хто з ним погодився. може, років 6 тому з ним погодилась би і я. але не тепер. твої рядки мені про це нагадали
Процак Наталя відповів на коментар Ulcus, 18.01.2021 - 17:27
Навіть не знаю що відписати...маю надію поезії не дадуть померти) Є речі які мають жити вічно,вірші одні із них) дякую що поділилася
Ulcus відповів на коментар Процак Наталя, 18.01.2021 - 18:13
розумію, чому ти написала, що не знаєш, яку відповідь дати ))))) що я хотіла цим сказати? певне, те, що ти сказала у своєму творі - такі «непоети», як твоя героїня, не намагаються створити якийсь мистецький шедевр, а відобразити те, що в душі. слово саме проситься, тож тамувати його, ховати - марно. тому мені важко зрозуміти тих «модерністів», які карколомними поєднаннями звуків шукають нові форми, щоб стати унікальним, випендритись. коли ж говорить душа - тсссс... то не мистецтво, а саме щастя, або... біль
Процак Наталя відповів на коментар Ulcus, 18.01.2021 - 19:49
Не знаю шо сказати, бо сама бачиш скільки мене не було тут) Чесно я вже думала нічого не напишеться 2 роки слів звязати не могла до купи,тим паче не вчуся не вдосконалююся у Слові. Тому експертом мене не назвеш.Пишу так я відчуваю)😊Тому і немає що сказати)А щодо моєї думки: читати вірші з ідеальним грамотним набором слів не получається мені, бо таке враження що над ними сидять як над матиматичними рівняннями, вони не чіпають мене)І насправді не ідеальні вони( хіба що форма і правопис)- в них не те що емоцій в них душі нема, і це сумнівно назвати шедевром)Якщо в словах немає почуття, грамота йому не допоможе)Це подібне до людини у якої немає серця, то наврядче гарний вигляд і краса її врятує) От ти коли пишеш (хоч тисячі нікнеймів собі попридумуй) і так упізнаю що ти написала от саме це люблю коли за словом впізнаєш поета відразу, значить висновок- слово яке дарує емоцію і живе) О це для мене шедевр) Решта, якщо чесно насправді можна навчитися, виробляючи навик, звичайно якщо хочеш) А щодо до останього твого речення: краще не скажеш.Люблю!🥰 Ulcus відповів на коментар Процак Наталя, 18.01.2021 - 21:09
і все ж у нас трохи різняться погляди на саме сприйняття поезії. так виходить у тебе, що грамотність - вихолощена бездушність. а хіба неграмотного льоду мало? нехай поезія - світло, тепло, любов, чиясь відкрита душа; ти читаєш і йдеш до нього шляхом-словами, а тобі шась - друзка в око - помилка! а ще одна - цвяхом в ступню, а інша - різкою по жижках! ти не хочеш зважати на них, бо ж основне те, що ти йдеш до того світла, а вони ж таки є. нехай не смертельно, але ж неприємно, дратівливо. ти намагаєшся муху з ока дістати, а тобі: то мої мухи, не хочеш - не ходи тут, якщо хочеш мого світла, то терпи
Процак Наталя відповів на коментар Ulcus, 18.01.2021 - 21:30
звичайно що у нас різниться багато)І це добре) Всі ми порізному і маємо сприймати)А неграмотного льоду ще більше ніж грамотого, це вже від людини залежить)Головне щоб при цьому всьому не втрачалося бажання творити)
|
|
|