Сховай мене від горя і біди,
Від злих людей і від очей нещирих,
Я буду серцю лиш своєму вірить,
В осінню казку цю зі мною йди.
Дорогу золотом застелять нам ліси,
Щось листя шепотітиме про тебе,
А сонце усміхатиметься з неба
Між цими барвами осінньої краси.
В руках моїх букет наче вогонь
Палає так, що аж горять долоні,
Здається осені золотогриві коні
Промчали, що аж вітер біля скронь.
Хай навіть осінь - але поруч ми,
І цей букет в моїх руках осінній,
В коханні ми знайшли своє спасіння
Не страшно, що йде осінь до зими.
Галина Грицина.
