Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні. Злість рухає людьми, але у бік безодні. © Ліна Костенко. Сміялися з народу Сад і Мазох. Тим часом садомазався народ, бо хитрий Хтось вправлявся у гримасах і вірив сам у те, що він — пророк. "За правдоньку" махав словесним списом і націю уперто вгору вів, у наклепах та сварках — вправний писар, творивши віртуозно ворогів. Он цей — агент, працює за валюту. А той — тюхтій, занадто ліберал. А цьому ще в очах бракує люті. У цих — кульгають розум і мораль. А їхній лохторат — відверті свині. А він у свинопаси не наймавсь. Отож усі у свинстві цьому винні. А він для них — не бісер, він — алмаз! З такими, звісно, знатися не стане у білих рукавичках патріот, виховуючи масу одностайну, що будь-кому порве за правду рот: за партію, що справно "тягне мазу", лиш обраних веде, а решта — збрід. Від пуза реготали Сад і Мазох, а Хтось — нарід намазував на хліб. © Сашко Обрій.
ID: 892795 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 25.10.2020 13:03:38 © дата внесення змiн: 25.10.2020 13:03:38 автор: Олександр Обрій
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie