Ти знаєш, як боляче буває,
Коли серце розірване навпіл,
Коли в ньому вже життя немає,
Лише кусочки скла і попіл?
Знаєш, чому коли болить душа
Потрібно голосно сміятись???
Щоб знали всі - людина ще жива,
Щоб не дозволили зірватись...
А я незнала....Тепер вже пізно...
Забули давно і упустили,
Думали, що мертва і слізно
Ще живою мене похоронили...
А знаєш як там, під землею,
Коли дихати немає сили,
Коли говориш сама із собою,
Бо тебе лиш одну похоронили???
Знаєш чому очей не відкриваю?
Боюсь, що світла більше не побачу...
Хоч мертва та все одно страждаю!
Крізь біль душі я більш не плачу....