3-го липня 2020 року пішов у вічність відомий поет,
пісняр, гуморист, ентузіаст видавничої справи та
проведення зустрічей поетів Клубу Поезії, палкий
патріот України Віталій Теодосійович Назарук
(1950-2020 рр.) Слово моє – про нього, як про
живого, бо уявити собі не можу, що його вже...
немає серед нас.
"Чорниченько, сльозинко лісова!
Нехай рясніють врожаї у лісі,
бо біля Тебе серце ожива:
ти – ягода Волинського Полісся".
Ти – Стир, Лучеськ, і замок Любарта,
і Лесин парк, наповнений людьми…
І музика… Бетховена і Шуберта.
І реквієм… Сумуємо ж бо ми…
Ти – стежкка в споришах до Мирогощі*,
де виникла клітиночка твоя,
де перші відбулись провини й прощі,
коли звучала пісня солов’я.
Ти – первозим’я до тріумфу правди,
від ти́ранії, бігу в нікудѝ…
Тобі є невластивими бравади –
"бери мій шлях й до успіху іди!"
Співець Волині, славень “Pіднокраю”,
фундатор слів, пісень, Геракл-поет!
Твоя дорога пролягла до раю...
...Несе тебе жвавіша із комет...
4.07.2020
________
*Мирогоща 1-ша Дубненського району , що
на Рівненщині, де народивсся В. Назарук.
Із історії КП:
Олекса Удайко, 28.05.2015 - 10:04
Волинь - душа поета!
Віталій Назарук, 28.05.2015 - 10:11
Саме так, друже! Хоч на Волині мене й не знають...
Моя свідомість нездатна сприйняти цю непоправну втрату, Олексо... Плачу уже котрий день... Майже до останнього дня ми підтримували зв'язок...
Світла пам'ять прекрасній людині...