Де в піснях тоне гай,
Де весняний розмай,
Запах м’ят, сивина полинова,
То моя сторона,
Непорочна й ясна –
Світ дитинства у пам'яті знову.
Я крізь марево літ
Знов готова зустріть
І весну, і замріяні верби,
І дзвінкий потічок,
І калини пучок –
Маю в цьому жадану потребу.
Хоч у мріях вернусь,
До землі нахилюсь,
В споришах відшукаю стежину,
По якій я колись
Бігла в світ, що дививсь,
Як мене проводжала жоржина.
Я пройдусь по лугах,
Піднімусь, наче птах,
Над ромашковим полем полину.
Припаду до води
І нап’юсь досхоти –
О дитинство моє, тополине!
Через тисячі літ
Знов вернуся в цей світ,
Щоб дитинство зустріть барвінкове.
Я в житах поселюсь,
За життя помолюсь,
Подарую дугу веселкову!
Бо ж душа не вмирає ніколи.
17.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
Прекрасно! 
Дав би Бог почути пісню! Вам треба особистого композитора і виконавця. Скільки пісень,браво! 
