Вже років п‘ять не бачив я країни
Яку я так в дитинстві полюбив
А бачу я лише одні страждання
Отих дружин , чиї чоловіки віддали все за батьківщину
Отих дітей , які залишились одні
І навіть тих батьків , які вже не побачить свого сина
Та бачу я у свому сні оту країну
Без тих страждань
Де мир і спокій
Де сонце сходить і виходить
Де люди всі усміхнені такі
І я молюся Богу і благаю
Шоб сон мій став як на яву
І знов побачу я ось цю країну
Мою єдину Україну
