Помітила, як твоє серце билось,
І іскру в погляді палку,
Весна у тобі розбудила
Й без того ту любов п'янку.
Помітила, як пожвавішав голос,
Як у твоєму погляді тону,
Сховай мене від світу у обіймах
І тільки в них відчую, що живу.
Помітила тендітний дотик,
Як квітка зніжена в росі,
Так біля тебе я розквітла,
Живу неначе уві сні.
Помітила як глибоко торкає
Бурхлива течія твоїх думок,
І як багато означає та кожна мить,
Проведена удвох.
Помітила очей зелених спалах,
І космос що ховається у них,
Моїй кометі було там чудово,
Вона помітила, що він їй дім.
Помітила я рідну душу поруч,
Надійну й сильну водночас,
У тобі я знайшла свій спокій,
З тобою загубила час.
Давай не будемо його шукати,
Час сам знайде нас вже старих,
Рука у руку будем навесні тікати,
Щоб не догнав нас і не розділив.
