Могутній джин живе у пляшці,
Спроможний перешкоди всі здолати,
Насправді, у житті, неначе в казці,
Він змушений тій пляшці слугувати
Він раб того, хто нею володіє,
Всесильний, всемогутній але раб.
Про волю та свободу тільки мріє,
А гідність загортає у хеджаб
Розбити пляшку нестачає духу
Що вовки в лісі за червоні прапорці...
Тому і змушений хазяїв слухать
Їх забаганки, їх законів папірці
Що джину побажати маєм:
Звільнися, раз могутній, від ярма -
Розплющи пляшку, в пику тих хазяїв!
А іншої поради і нема.