В п'ятницю я одягала байдужість.
В ній так просто й безболісно забути про тебе.
Ти кличеш мене, але я не відразу пізнаю твій голос.
Поруч з тобою страшно бути собою,
Адже ти бачив тисячі моїх масок
І жодного разу справжнє обличчя.
Поруч з тобою небезпечно бути такою.
В день осіннього рівнодення моє обличчя прикрашало божевілля.
Воно ніколи не дозволяє сумувати й опускати погляд.
Ти думаєш, я інша, в той час як маски продовжують змінюватись.
В цій кімнаті так легко бути собою,
Адже твої очі не переслідують серце,
Голос не тривожить тіло.
В цій кімнаті так спокійно без тебе.
Поруч з тобою страшно бути собою,
Адже я не наношу помаду й туш,
Хоч мої очі не помітиш за маскою.
Поруч з тобою небезпечно бути такою.