Лоза плелася по тятиві
І вибухала зеленню листків,
Весна з природою творила диво,
Мій древній виноград зацвів…
За літо сонця набирались грона
І медом нависали в небесах…
На осінь філософія червона
Текла в бокали на столах
Щоби софістів душі розігріті
Співали істині пісні…
Бо якщо ж є вона на світі,
То, звісно, лише у вині.
